Держава не може захистити дизель "ПрикарпатЗахідТрансу": Врізники намагаються "осушити" трубу

Ігор Смолов
Ігор Смолов

Журналіст, економіст

Фото з відкритих джерел

Влада не тільки не може відновити функціонування відібраного рейдерським шляхом у групи іноземних інвесторів нафтопродуктопроводу "ПрикарпатЗахідТранс", а й навіть не забезпечує його охорону. У трубі міститься 130 тис. т дизпалива, яке залишилося після її незаконної експропріації. За нинішніми цінами, від продажу такого обсягу палива можна заробити 80 млн дол.

Спроби викачати трубу поки ще припиняють охоронці, найняті колишніми власниками "ПрикарпатЗахідТрансу". Вони охороняли нафтопродуктопровід від незаконних врізок протягом останніх шести років і домоглися хороших результатів: успішний бізнес незаконних врізників було повністю пригнічено. Але сьогодні він підіймає голову. І нескладно здогадатися, що буде, коли "ПрикарпатЗахідТранс" не зможе оплачувати послуги охоронної компанії, а держава продовжить "охороняти" трубу, як сьогодні.

Врізники повернулися на "трубу"

Нацполіція Перечинського району (Закарпатська область, Ужгородський район) порушила кримінальну справу за фактом незаконної врізки на ділянці нафтопродуктопроводу "ПрикарпатЗахідТранс" у селі Дубриничі. Виявили врізку і викликали поліцію співробітники охоронної компанії "Хазард", яка охороняє нафтопродуктопровід ще з 2015 року і поки ще працює за договором із самим "ПрикарпатЗахідТрансом". Зловмисники встигли під'єднати до нафтопродуктопроводу стометровий рукав і наповнити майже на третину цистерну на 20 тис. кубів, від продажу якої, за цінами чорного ринку, можна отримати майже півмільйона гривень. Самі вони ще до приїзду поліції втекли, залишивши на місці злочину автомобіль з номерами, знятими з іншої машини.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, транспортний засіб належить якомусь Боднарюку Миколі Івановичу, який раніше затримувався під час спроб викрасти дизель "ПрикарпатЗахідТрансу".

Фото з відкритих джерел

Кримінальні справи вже кілька років "висять" у суді, що частково може бути зрозуміло і з того, що за кермом "бусика", що стояв під час розкрадання дизеля з нафтопродуктопроводу "на стрьомі", перебував місцевий поліцейський Олег Малош.

Фото з відкритих джерел

Бізнес на незаконних врізках до нафтопродуктопроводу був одним з найприбутковіших для місцевих жителів. На ньому годувалися цілі села, розповів 112ua.tv директор охоронної компанії "Хазард" Руслан Кормило. Відбувалося це до моменту, поки не прийшли приватні власники. Вони не тільки налагодили роботу труби, але і навели повний лад, забезпечивши її безпечне функціонування.

Фото з відкритих джерел

Розкрадання з нафтопродуктопроводу - нескладний бізнес. Його протяжність становить 800 км - труба проходить через чотири області: Житомирську, Рівненську, Львівську, Закарпатську. Багато ділянок дозволяють під'їхати автотранспорту. Вся операція не потребує багато часу: протягом години можна врізатися зі шлангом у трубу і відкачати 20 тис. т дизеля, який швидко збувається за готівку без сплати будь-яких податків. Зловмисники активно користуються тим, що українське законодавство не передбачає серйозної відповідальності за такі розкрадання – в тих небагатьох справах, які вдавалося довести до вироку, їм давали не більш як три роки умовно. Але довести до фіналу такі справи зовсім непросто: навіть якщо охоронцям нафтопродуктопроводу вдається затримати зловмисників на місці злочину, довести їхню причетність до факту розкрадання вкрай складно. "У нас були випадки, що спіймані на гарячому зловмисники говорили, що вони збирають гриби. Навіть були випадки, що ловили з дрилем, у той момент, коли людина дірявила трубу. Але це, виявляється, теж не є доказом того, що людина готується вкрасти дизель, а не хуліганить", - розповів 112ua.tv Руслан Кормило.

Величезна складність полягає в тому, що найчастіше зловмисники і поліція перебувають у зв'язці один з одним. За солідну плату поліцейські готові прикривати і відмазувати поплічників, затягуючи справи на роки. Випадок у Дубриничах далеко не виняток.

Держава не може захистити нафтопродуктопровід

А взяти з "ПрикарпатЗахідТрансу" було що. Після того, як група іноземних інвесторів на чолі з International Trading Partners (ITP) Анатолія Шефера повернула трубу до життя, вклавши в неї до півмільярда доларів, нафтопродуктопровід прокачував дизельне паливо з Росії та Білорусі до України і для транзиту до Європи. Паливо, що надходило по ньому, купували польські та угорські компанії – зокрема такі гіганти світового паливного ринку, як MOL і Orlen.

Фото з відкритих джерел

"ПрикарпатЗахідТранс" проводив капітальні ремонти та модернізацію резервуарних парків, потужностей із наливу продукту, вкладав кошти в технічне переозброєння своїх підрозділів. Було проведено повну діагностику нафтопродуктопроводу, побудовано новітні системи контролю кількості та якості нафтопродуктів. Інвестиції в підприємство з боку акціонера постійно зростали.

Довгий час нафтопродуктопровід "ПрикарпатЗахідТранс" був найвигіднішим способом транспортування дизеля до України. Постачання трубою коштувало дешевше від залізничної логістики і дорогої морської перевалки. Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев зазначав, що трубою до України постачався досить дешевий ресурс, але водночас дуже якісний. Частка постачань Proton у загальному обсязі імпорту ДП до України досягала близько третини обсягу всіх імпортних постачань, що підштовхнуло ціни до зниження.

Протягом 2016-2017 рр. "Хазард" вів війну з врізниками, які, користуючись відсутністю законної відплати, полювали на дизель на ділянці протяжністю майже 800 км. Найнята "ПрикарпатЗахідТрансом" компанія організувала автомобільне і піше патрулювання, залучила дрони. Незабаром це дало ефект. Бізнес "врізників" навколо "Прикарпатзахідтрансу" практично помер. Однак після рішення РНБО експропріювати трубу у законних власників він знову почав підіймати голову.

Як відомо, в середині квітня конкурс на управління об'єктом, оголошений АРМА, виграла державна "Укртранснафта". До того ж весь цей час, з лютого по квітень і до нинішнього дня, держава не фінансувала охорону лінійної частини нафтопродуктопроводу – цю функцію, як і раніше, виконує компанія "Хазард" за договором із "ПрикарпатЗахідТрансом".

Держава взяла під охорону тільки низку стаціонарних об'єктів, пов'язаних із "ПрикарпатЗахідТрансом", зокрема нафтобазу в Новограді-Волинському, з якої паливо відвантажувалося трейдерам по всій Україні. Охорону самого нафтопродуктопроводу держава не фінансувала і не фінансує. Відновити роботу нафтопродуктопроводу держструктурам поки не вдається. І офіційно, і офрек в "Нафтогазі "кажуть, що у влади є величезне бажання відновити прокачування палива "ПрикарпатЗахідТрансом". Це питання активно обговорюється і вивчається, але зрушити його з мертвої точки поки не виходить. Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн у коментарі "РБК-Україна" заявив, що навряд чи можна чекати відновлення постачання дизеля трубою з Білорусі або Росії, перш за все з політичних причин.

Скільки триватиме ситуація невизначеності і як розв'яжеться питання щодо 130 тис. т дизпалива, яке міститься в трубі, поки незрозуміло. Але очевидно, що, якщо влада не наважиться передати його законним приватним власникам і водночас не забезпечуватиме охорону труби, дуже швидко цей обсяг перетворитися на живий кеш, який осяде в кишенях врізників та їхніх поплічників у правоохоронних органах. Це означає, що з планами оживити трубу держструктурам доведеться розпрощатися, і надовго. Підтримувати тиск у сухій трубі буде нічим.

Ігор Смолов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках stopcenzura.org

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.